| Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Шай-Хулуд (автори) |
Шай-Хулуд (англ. Shai-Hulud — фременська назва, спотв. араб. شيء خلود [шай'-хулӯд] — "вічна річ" або перс. [шах-е-хулуд] — «володар вічності»), Піщаний черв'як (англ. Sandworm; лат. Geonematodium arraknis або Shaihuludata gigantica) — гігантські істоти, що з'являються в Хроніках Дюни, написаних Френком Гербертом. Це унікальні тварини, що існували лише на планеті Арракіс до епохи імператора Лето II, через час після закінчення правління хробак з'явився знову і отримав назву Шайтан. Він ніс в собі частинку пам'яті Лето II.
Опис[]
Шай-Хулуд є кремнійорганічною формою життя. Кожен черв'як складається з декількох сотень сегментів, кожен з яких володіє своєю власною примітивною нервовою системою, що робить хробака практично незнищенним — навіть якщо вдасться знищити один з сегментів, то його роль та функції візьмуть інші. Піщані хробаки мають величезні розміри: найбільші особини сягають 400 метрів в довжину і 40 метрів у діаметрі (в глибокій Пустелі) і доживають до дуже поважного віку (якщо їх не вбиває один з побратимів, або якщо черв'як не гине, натрапивши на воду, яка для нього отруйна). Паща хробака досягає 80 метрів в діаметрі і наповнена сотнями зубів.
Протягом свого розвитку черв'яки проходять кілька стадій. Стадія личинки називається піщаною фореллю і являє собою аморфну багаотклітинну істоту. Практично вся піщана форель вмирає при виверженні спайса, найменші коливання температури у 5 градусів за Цельсієм можуть вбити її. Вижилі особини утворюють цисту і впадають в сплячку на шість років, прокидаючись після цього у вигляді маленьких, кілька метрів в довжину, піщаних черв'яків. Велика частина стає жертвами більш великих черв'яків, і лише одиниці доростають до гігантських розмірів.
Піщані хробаки населяють майже всі піщані області Арракіса і служать основою його екології — пісок і кисень планети є продуктами життєдіяльності цих створінь. Але що найголовніше, Шай-Хулуди виробляють Прянощі («спайс») — геріатричний засіб і наркотик, що підсилює прогностичні здібності навігаторів космічних кораблів, без яких неможливі міжзоряні перельоти.
Шай-Хулуд і фремени[]
Піщані хробаки відігравали важливу роль і в житті людських мешканців планети Арракіс — фременів. Жителі пустелі активно користувалися дарами Шай-Хулуда: Прянощами (і всім, що з них виготовляли: тканини, вибухівку, пластики і т. д.), кристалічними зубами, з яких робили кріс-ножі, і Водою життя (яку отримували, втопивши невеликого хробака у воді) — наркотиком що модифікує свідомість , з допомогою якого будять Пам'ять Предків. Фремени використовували дорослих особин як транспортний засіб.[1][2]
Фремени поклонялися Шай-Хулуду як божеству землі (вимовляючи це ім'я особливим тоном, коли мали на увазі хробака як бога). Приховані імена: «Старий Пустелі», «Старий Батько-Вічність» і «Прадід Пустелі». Внаслідок виділення Прянощі їх також називали «Подавцями Прянощі», «Маленькими подавцями» або просто «Подавцями»[1].
Управління піщаним черв'яком Фремени мали навички пересування по пустелях Арракіса з допомогою піщаних черв'яків, використовуючи їх як транспортні засоби. Людину, здатну управляти піщаним хробаком, фремени нарікали Наїзником Пустелі. Щоб застрибнути на піщаного черв'яка і керувати ним, фремени використовували великі спеціальні гаки на довгій телескопічній рукоятці, іменовані гаками Подавця. Перший фремен, що застрибнув на піщаного хробака, є рульовим, тобто керує ним і іменується Крюковим.
Для управління рульовий також використовував команди, такі як
- Гейрат — Вперед
- Хаійй-іо — Пішов
- Дерш — Праворуч
- Аш — Ліворуч
Символічний образ[]
Вілліс Макнеллі вважає, що образ Хробака відсилає до Левіафану, біблійного чудовиська.
В романах[]
Спроби розводити черв'яків в інших областях Галактики мали досить обмежений успіх. Однак через кілька тисячоліть після правління Лето II орден Бене Гессерит вивіз з Арракіса незадовго до його руйнування одного хробака. Убивши його водою, Орден отримав безліч піщаних форелей — личинкових стадій хробака. Вони були поміщені на планеті Бене Гессерит під назвою Капітул (Валлах IX). Через кілька років Капітул частково став ідентичний Дюні; коли клімат став досить сухим, на Капітулі почали з'являтися Черв'яки, але невеликих розмірів.