| Солярис | |
|---|---|
 | |
| Базова інформація | |
|
Варіанти назви українською: |
|
|
Оригінальна назва: |
|
| Астрографія | |
|
Тип небесного тіла: |
Планета-океан |
|
Діаметр: |
15 307,5 кілометрів |
|
Зоряна система |
Подвійна зоря |
| Астробіологія | |
|
Автохтонні форми життя: |
Живий розумний океан |
|
Властивості Солярису: |
Змінювати орбіту планети; |
«Солярис» (пол. «Solaris») — розумна планета-океан в однойменному романі польського письменника-фантаста Станіслава Лема.
Історія
Планета Солярис обертається навколо подвійної зорі складною орбітою. Вчені звернули увагу на Солярис після того, як з'ясувалося, що його орбіта не відповідає законам фізики. Згідно з розрахунками, планета повинна була давно впасти на одну із зірок, але цього не сталося.
Коли Солярис став об'єктом дослідження, з'ясувалося, що він покритий океаном з органічної субстанції. Окрім океану на планеті органіки не було. Ця субстанція якимось таємничим чином могла впливати на орбіту Солярису, змінюючи метрику простору-часу.
Після довгих дискусій, вчені прийшли до думки, що ця субстанція змінює орбіту свідомо і, отже, океан володіє розумом, не дивлячись на відсутність нервової системи, клітин, і структур, схожих на білок. Проте, частина дослідників вважала, що Океан є чимось на кшталт однієї величезної рідкої клітини, що жахливо розрослася до розмірів планети. Вчені назвали її пребіологічна формація, яка оточила всю планету студенистою оболонкою.
Розумний Океан викликав величезний інтерес, що призвело до появи окремої науки — соляристики. Для вивчення Солярису прямо над поверхнею океану була побудована лабораторія, що ширяє над ним завдяки антигравітаційному пристрою. Крім того, навколо Солярису обертається однойменна космічна станція.
Незважаючи на величезну кількість зібраних фактів про Солярис, люди не могли налагодити контакт з Океаном і зрозуміти його природу. Все ж певні закономірності в поведінці Океану спостерігалися.
Крім, того він утворював на своїй поверхні різні складні фігури, що було неможливо без застосування складного математичного апарату. Але якоїсь системи в усьому цьому виявити не виходило. Через деякий час виник застій в соляристиці, все більше число фахівців розчаровувалися в соляристиці й схилялися до висновку, що спроби контакту з Океаном безперспективні через занадто великі відмінності між ним і людьми. Екіпаж станції «Солярис» скоротився до трьох-чотирьох людей, і сенс існування станції став піддаватися сумніву...
Галерея
